Головна » DustedNick - проза
Дозорець підмітає засмічені вулиці та помелом витирає східці біля склепу в місті, що не позначене на мапі. Тут у будинках відсутні каналізування, купальні, виходки та лєтрика, не говорячи вже про телєвізію. Усі хотіли побачити диво.
Літній емерит сидить у повстянах на лаві, позіхаючи. Він боїться, щоб його дружина не сварилася, вигукуючи: “Де ти шлявся, курвисько?”
Верстат для виробки мутр, прогоничів, шрубів перестав працювати. А так робітник байдикує, покладками калатає на дівчат у спідницях з розпинкою і з великими персами без нацицників. Ті дівчата йдуть до бабія на перевірку незайманості.
Спудеї із навчальні подалися до бари, щоби хильнути по гальбі пива, а потім піти до кіна.
Всюди смердить всяка хімія, навіть газмаска не допомагає.
Це хіба Европа?
За полюванням на дрібну птаху, відцідком спирту із сулії – наше єство.
Сідай, нумо, на ровера! Нехай картатим не здається небо...у місті, що не позначене на мапі.
Тут усі хотіли побачити диво: воскресіння Христа, падіння яблука на голову Ньютона, народження нового генія, клонованого із тіла померлого вождя.
Уніформа унісекс не дозволяла визначити стать юрби, що вирішила побачити диво. Сонце було у зеніті, смола розпікалася на очах. Папараці все ближче підходили до місця майбутньої події та своїми об’єктивами розганяли навіть нерухливих емериток, що пліткували біля фонтану на центральному майдані.
Зібрали з кожного долари або гривні згідно курсу Національног ... Читати далі »
Категорія: DustedNick - проза | Переглядів: 1483 | Додав: DIYCLAB | Дата: 2007-03-28 | Коментарі (0)

Ще вчора людей Оаннес навчала ремесел. А сьогодні – одна піѓулка й на роботу, ховаючи ґандж за герметизацією ободу та центрівковими спицями. Прикривались паліятивами. Тепер, будемо відверті, словом “відродження” ганьбимо предків.
Заметіль у пуантах стерла поетів рядки. У плямах чорнил залишились підмурки снів, пісні циган та модна кокубан.
h*νi*m гострив мисливський цизорик, з усією марнотою та тріскотнею зрізував обмеженої кількості текстур фуня, гілки верболозу, запізнілі осінні крижівки... Розпарцельовані ще десять літрів чорнозему й піщана мандала Трьохфазного Будди. Зсудомила фільварок зла борошняна корча.

0.7- меѓапіксельна матриця. Ті самі місця, персонажі, вивіски, кольори, звуки!
- Часу нема! – почув h*νi*m від секретарки пана Тадеуша без Адама – Шеф кличе!
Треба було пройти обабіч гордого настінного бекѓраундера, постукати бомбейцем у серологічне вікно, що виглядало занадто пришпильно, не дивлячись на корпоративність іміджу.
- Ну що, Ґізере, заходь! Бажаєш попрацювати ?
h*νi*m воліє виборсатись з ненатлої масивності “мисума”, де в ѓештальті минуле, теперішнє та майбутнє, щоби на думку не спадало називатись гетьніми фромівським, або, ще гірше тофлерівсько-селфрідськими “хорошистом” сучукрліту, що І.М.Н.О., не має жодних розбіжностей та нольмерного натяку на малярство.

Модерн скоцюрбився у три погибелі за відсутності в зафудулених містах табернаклів і жильникового видива (рівняння для бозонного інформаці ... Читати далі »

Категорія: DustedNick - проза | Переглядів: 1349 | Додав: DIYCLAB | Дата: 2007-03-28 | Коментарі (0)

Сокоряться несучки. Громадянко, впусти у своє задзеркалля ! В русі кулькові вальниці. На розпутті безцеремонні нацьковування буцімто заради приязні. Зденсарюються хмари. Танцюй зі мною !
Спітнілі шкарпетки з вовни смердять мишами, а полістерові – власне шкарпетками. Що краще : вдягати природне чи штучне ?
Перфектний митець творить за Імануїлом Кантом (“головне – об'єктивність та незацікавленість “); знає, як виглядає мольберт, і нічого не чув про пасквіль. До того ж треба народитися в день поза часом календаря Цолькін, коли фаетон із примітивною водневою атмосферою розколовся навпіл, Глиняний убив Болотяного, а за високі врожаї Полтавських однодомних окремим колгоспницям присвоєні звання Героя Соціалістичної праці.
Що плануєте на 25 липня ? Приборкуєте в собі псевдомитця, що пліснявіє у власному дармоїдстві та кустарному гнітючому холуйстві.

-... Зроби крок назад. Ти що не розумієш мови режисера?! Монтажники, чого досі не зачепили стробоскоп над центром партеру ?! Чому порожня оркестрова яма ? Бачу тільки одного з банджо. Чого приліз сюди ?! За весь оркестр. Ха-ха-ха!

Осідлали астероїд. Пролітали, підкладаючи до вух мушлі рапан. Лантухи вагітності не потрапляли в пастки парафіян лазарету скошених трав, марафету тутті “Йди геть!”.
Зустріли нестулепного ката, що плакав біля ворітниці лабіринту. Маємо розчипірки, які ломилися від вітру та непотрібу. Із вагонів накладною платнею торгували фізикальним приладдям. Біля бурси дяків байкер лагодив к ... Читати далі »

Категорія: DustedNick - проза | Переглядів: 1355 | Додав: DIYCLAB | Дата: 2007-03-28 | Коментарі (1)

Obere Platz im Schlafwagen.Чичероне Ранній Рембрандт запропонує чай з ѓалками рафінаду в хайболі, розкланяється, зацитує “ Заповіді Міхновського “, процабанить галицьким діалектом і російськими матюками не тільки діялектичний матеріялізм, та фанеберною ходою L.A.- пантоміми з чорно-малиновим стягом рушить до дверей на вузловій станції.
Тобі кортить шаркунно спокусити, моя вторинна Анімо, побачити його зяяння та переспати. Снитимуться хорти, а мені – осуарії. Потім ти з дредами натиснеш зупинковий хлипак у тамбурі.
Уткі-Откі (це прізвище не замінюється ініціаліями карного розшуку, тому не переплутаєш із Дарвіном-Генделем) здоровий зі стосом “Як уберегтися від СНІДу”. Нас, одержимих гомеричним сміхом, відводять на різні напрямки.
Вихід на Гайдамацькій. Кислий щавель, полинна мокса. Іманентні думки під час виходу. На Гайдамацькій. Коли ненароком задрімаєш – на Першотравневій.

Що зі мною коїться? На майдані Незалежності не знаходжу метра (Метра до топлес оголена), на ринковій площі-ратуші, а на вулиці Давида Ігоровича згадав “Запізнююсь на Конѓрес Есперантистів та турнір буриме – ражу забув удома в пенцаці та повстяних вишнях (приборкуючи первородний гріх вегетаріанця, з'їдаємо оплодні, жбурляємо кісточки в емальовану посудину)”.
Aнічогісінько, коли називають офермою за бажання без домислу втрачати пильність на мостовому тротуарі, розглядаючи склепіння величавих церков. Рум'яні круасани без минулого та майбутнього.
Місто діяфанного дромосу ( ... Читати далі »

Категорія: DustedNick - проза | Переглядів: 1394 | Додав: DIYCLAB | Дата: 2007-03-28 | Коментарі (1)

Порохняве занудство іноді як утома тлінних багать, коли пробачення просити безглуздо. Воно може виникнути ще під час перших антифонів літургії Оголошених і щезне обов'язково зі щирою промовленою молитвою.
Гра слів є імітацією Примордіальності, муштардовою гіркотою поразки каналінѓу, коли формозний нагрівач вийшов із ладу.Тіпаєшся чам'яно в юрмі ар'єрѓарду,вигрібаєш +[Док- сальність завчених мудрагелів, жонглюєш,як сухим перекотиполем,шутером наболілого.
Утім, усі знання є примордіальними ефемерами, подібно до весняного коцодриста (естетика і зневага – тривіальні прояви Доксальності) . На вагу навряд чи – крамар не опускає цінників.

Усе почалося без цитат і діалогів з інцесту вогню та води, оксамитового ведмедика. Потім покришилося на шатківницях абсентеїзму, немов би ті кочилясті овочі :есери, кадети, есдеки – на яремах плюси та мінуси.

У транслюсидних вигадок (безперечно ІНЬські субстанції ) ще з ясельних розповідей (кожне слово –недолуга ЕНКЛІТИКА), материнської колискової (цибуля на стриху, крейцар- піястр ) є свої казуси (то незграбні, то флудять інтелігібами першого власника, то арбітруються розхристаною лоскомою finde siecle на торах, буѓельних витягах і папертях. Як перевертні, що спередсердя кричать “Ганьба !”, пасмоволосі ді-джеї, що руйнують аскезу.

Людина Роси з перукою набутої стигми не хвалиться своїм рецесивом з манерами аристократично палити цигарки та шпигунуватістю поетів, яких Ремарк справедливо називав римоплетунами.
Коли ба ... Читати далі »

Категорія: DustedNick - проза | Переглядів: 1427 | Додав: DIYCLAB | Дата: 2007-03-28 | Коментарі (0)

Занудство иногда как утомленность тлеющих костров, когда извиняться бессмысленно. Оно может появиться еще во время первых антифонов литургии Оглашенных, исчезнув обязательно с искренней молитвой.
Игра слов есть имитацией Примордиальности, горчичным вкусом поражения канналинга, когда формозный нагреватель вышел из строя. Напрягаешься в толпе арьергарда, гребешь + [Доксальность заученных мудаков, жонглируешь, как сухим перекатиполем, камушками наболевшего.
Все знания есть примордиальными эфемерами наподобие весеннего подснежника (эстетика и пренебрежения - тривиальные проявления Доксальности). На развес вряд ли - лавочник не опускает ценников.

Все начиналось без цитат и диалогов с инцеста огня и воды, плюшевого медвежонка. Потом покрошилось на шинковках абсентеизма, словно кочанистые овощи: эсеры, кадеты, эсдеки - на весах плюсы и минусы.
У транслюсидных вымыслов (бесспорно, ИНЬские субстанции) еще с ясельных рассказов (каждое слово - тщедушная ЭНКЛИТИКА), материнской колыбельной (лук на чердаке, крейцар-пиастр) есть свои казусы (то неуклюжие, то флудят интеллигибами первого владельца, то остаються расхлябанной оскоминой fin de siecle на рельсах, бугельных подъемниках и папертях). Как перевертыши, что со зла кричат "Долой!", косматые ди-джеи, что разрушают аскезу.

Человек Росы с париком приобретенной стигмы, не хвастается своим рецессивом, аристократически курит сигареты.
Когда багровый бутон превратиться у взятку для богини Атропос , Нектар ... Читати далі »

Категорія: DustedNick - проза | Переглядів: 1858 | Додав: DIYCLAB | Дата: 2007-03-28 | Коментарі (0)

ФонтарЪ © 2021|