8:39 PM Про кохання.... |
З водою весняних калюж птахи, що стрілою вдалечінь дарують тіні, сотням душ а ті похмуро плавають по місту в ефірі смогу й побуту проблем тут суїцид заміна оптимізму а посмішки звуться кораблем Це все мара та міражі Що було, і що збудеться колись... Випадку банальні віражі я бачив як кудись неслись Чорна кішка спить на даху, І немає їй, ніякої справи, До проблем моїх й страху Що хочу серед сірих облич Побачити, лише, твоє хотів. У день, а не коли наступе ніч та цілувати, як колись умів Дивитись в твої очі Вони як небо серпня гарні. Лукаві, хитрі по дівочі Стервозні та безкарні Але мене нема я вмер І цього буде доста...... |
Категорія: Rubak - Доста… | Переглядів: 1558 | |
Всього коментарів: 3 | |
| |