8:23 PM Виходу нема |
В той час коли непотріб є його Зовуть до себе і кидають знову І в душу ставлять зрадою тавро В кімнаті темній без дверей де вихід, може бути лиш вікно Самітний в натовпі людей Живий чи мертвий все одно.... Торкання рук до спогадів альбому Несе у серце біль, вологу на очах Минуле непотрібно вже нікому Нудьга не покидає навіть в снах На мозок давлять сірі стіни В них крик розходиться в туман Несамовито виєш до кривавой піни Безвихіддя укутує густий саван............. |
Категорія: Rubak - Не моя Revolution | Переглядів: 1356 | |
Всього коментарів: 2 | |
| |