| Головна » Статті » ПРО ВСЕ |
ПРО ДОПИТИ ТА ОПИТУВАННЯ
Цей розділ присвячено питанням особистої безпеки керівника - людини, від якої в
більшості випадків залежить доля компанії та бізнесу загалом. Загальновідомо,
що руйнування багатьох компаній починалося з "виведення із гри" саме
керівника, оскільки в більшості випадків це призводить до паралізування
операційної діяльності, втрати лояльності клієнтів та контрагентів, погіршення
психологічної атмосфери в колективі тощо. Саме тому в ресурсі "МИСТЕЦТВА
ОБОРОНИ" захисту керівника буде приділятися велика увага.
У цій частині розділу "Особиста безпека керівника" розглядається питання поведінки керівника при запрошенні його до органів дізнання та досудового слідства. Як показує практика, в багатьох випадках саме при первинному запрошенні керівника до органів дізнання здійснюється безліч помилок та неточностей, які надалі можуть бути звернені проти керівника. Тому на момент виклику до органів дізнання доцільно зробити все можливе, щоб на законних підставах уникнути зустрічі із слідчим або оперуповноваженим. Найбільш поширеним способом виклику керівника до органів досудового слідства та дізнання є повістка. При її отриманні у багатьох керівників спрацьовує стереотип "обов'язковості" явки та "притягнення до відповідальності" у разі відмови від візиту до слідчого або оперуповноваженого. Однак кожний керівник повинен чітко знати, що повістка про явку як свідка - це процесуальний документ та автоматично означає виклик зазначеної особи на допит за вже порушеною кримінальною справою в певному процесуальному статусі. Тобто посадова особа (оперуповноважений або слідчий) може покласти на керівника обов'язок неодмінної явки та дачі СВІДЧЕНЬ тільки при наявності порушеної кримінальної справи. Потрібно розуміти, що керівник, викликаний на ДОПИТ як СВІДОК, автоматично набуває певних прав та обов'язків, передбачених Кримінально-процесуальним законодавством. Невід'ємним правом свідка є право знати, у зв'язку з чим та за якою справою його допитують. На перевірку іноді виявляється, що ніякої кримінальної справи немає, і взагалі - викликаний повісткою керівник не є свідком. Однак у ході візиту до зухвалої особи у керівника відкриваються широкі можливості зробити масу помилок, які можуть бути використані проти нього (аж до порушення кримінальної справи після такого візиту та переведення його в статус ОБВИНУВАЧЕНОГО). Таким чином, треба враховувати, що нерідко уповноважені посадові особи органів дізнання, проводячи дослідчу перевірку, ще до (!) порушення кримінальної справи, не маючи на те жодного права, оформляють на ім'я підприємця повістку про явку як свідка. Виклик або запрошення? Враховуючи вищенаведене, кожному керівнику можна порекомендувати придбати Кримінально-процесуальний кодекс України, уважно вивчити статтю 691 "Права свідка" і написати на зворотній стороні обкладинки згаданого Кодексу одне під другим два речення: 1. Виклик на допит для дачі свідчень в якості свідка. 2. Запрошення на бесіду (опитування) для дачі пояснень без будь-якої процесуальної "якості" Перше речення описує дії слідчого ТІЛЬКИ за наявності вже порушеної кримінальної справи. При цьому особа, що викликається, має певний, зазначений у повістці статус, а також визначені законом права (ст. 691 КПК) і обов'язки (ст. 70 КПК). Якщо керівник являється свідком за порушеною кримінальною справою, то, будучи викликаним на допит, він повинен на нього з'явитися та дати свідчення. Невиконання цих, визначених законом обов'язків може спричинити негативні наслідки. Друге речення описує дії представників органів міліції (податкової міліції) ДО порушення кримінальної справи. При цьому керівник (як і будь-який громадянин країни) має повне право робити все те, що НЕ заборонено законом, у тому числі НЕ реагувати на будь-які запрошення. Відповідальність за нез'явлення за "запрошенням" законодавством не передбачена. Співробітникам оперативних підрозділів надається право ОПИТУВАТИ (а не ДОПИТУВАТИ!) громадян тільки за їх згодою (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність"). І якщо відмова свідка від дачі свідчень теоретично може спричинити кримінальну відповідальність за ст. 385 КК, то відмова громадянина від дачі пояснень поза рамками розслідування кримінальної справи не карається НІЧИМ. Тому керівник має повне право запрошення ігнорувати, на бесіду (опитування) не погоджуватися та пояснень ніяких не давати. Хоч право поступити протилежним чином та все-таки прийти за запрошенням до нього також залишається. Але, в будь-якому випадку, кожний "виклик" до "органів", зроблений в усній або письмовій формі, повинен бути уточнений: "Ви викликаєте чи запрошуєте? На допит чи на опитування? Для дачі свідчень чи пояснень? І якщо це виклик на допит, то за якою справою?". Якщо за телефоном неможливо добитися зрозумілих пояснень від "запрошуючої сторони", то з'явитися за "запрошенням", яке з метою залякування оформлене "повісткою", - ваше право, а не обов'язок. Крім цього, потрібно додати, якщо при виклику повісткою для надання СВІДЧЕНЬ ви зобов'язані з'явитися до слідчого у зазначений в повістці час та визначене слідчим місце, то закон НЕ регламентує МІСЦЕ для дачі ПОЯСНЕНЬ. Тому, у разі вашої добровільної згоди поговорити (дати пояснення), ви ніяк не обмежені місцем проведення зустрічі. Таким місцем може бути ваш офіс, найближче кафе або сквер перед податковою міліцією. Документ під назвою "Пояснення", за вашою на те згодою, може бути таким, що пишеться навколішки, що ніяк не зменшує його цінності для зацікавленої сторони. І, якщо вам не сподобається текст, ви його можете і не підписувати (на відміну від протоколу допиту, свідок, із вписаними до протоколу своїми зауваженнями, підписати зобов'язаний). Про відповідальність за нез'явлення за повісткою на допит в якості свідка По-перше, потрібно знати, що порядок виклику свідка на допит врегульований ст. 166 КПК України. І нести відповідальність за ухилення від явки ви можете тільки у випадку, якщо факти отримання вами повісток доказові. Наприклад, якщо неодноразові повістки отримували ви особисто та ставили підпис про отримання. В інших випадках (передача повісток через членів сім'ї, працівників ЖЕКів тощо) довести факт отримання вами повістки буде непросто. По-друге, доречно усвідомлювати, що згідно зі ст. 1854 КпАП злісне (саме - ЗЛІСНЕ, - Авт.) ухилення свідка від явки до органів досудового слідства або дізнання спричиняє накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кримінальна відповідальність за це правопорушення взагалі не передбачена. Тобто максимальний ризик свідка при "злісному ухиленні" обмежений верхньою межею передбачених законодавством санкцій у 136 гривень штрафу. До жахливої фрази, що фігурує у всіх повістках "Ухилення від явки без поважних причин тягне за собою привід відповідно до ст. 70 КПК України, "потрібно ставитися без паніки та філософськи. По-перше, для застосування приводу слідчий зобов'язаний винести мотивовану постанову. По-друге, ця постанова оголошується особі, щодо якої застосовується цей захід процесуального примусу, перед його виконанням. По-третє, треба позбутися укоріненого в свідомості мас стереотипу панічного сприйняття людей у погонах та асоціювати слово "привід" неодмінно з наручниками та людьми в масках. Якщо ви не чините фізичного опору, привід перетвориться у скрупульозне вивчення вами згаданої постанови на вашій сходовій клітці та спільний непоспішний похід до слідчого в компанії супроводжуючого нудьгуючого міліціонера, з яким ви розмовляєте про погоду та сорти врожаю на помідор та якому це дійство так само не потрібне, як і вам. І, головне. Статтею 371 КК України за незаконний привід громадянина передбачена кримінальна відповідальність із санкцією у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років (у разі тяжких наслідків до десяти років позбавлення волі). Тому, якщо "жарти" із незаконно оформленими повістками для винних міліціонерів можуть каратися в дисциплінарному порядку, то "жарти" з явно незаконним затриманням, приводом або арештом мають кримінальний характер. Зіставляючи ж вашу адміністративну відповідальність за злісне ухилення від явки за повісткою в розмірі від 51 до 136 гривень та кримінальну відповідальність особи, яка вчинила незаконний привід, стає ясно, що остерігатися повинні не тільки ви. Тому при отриманні повістки краще, на всякий випадок, не довіряти написаному та зателефонувати посадовій особі, яка викликала, з уточнюючими запитаннями. Алгоритм дій керівника під час виклику (запрошення) до органів дізнання Відкрити Кримінально-процесуальний кодекс та уважно вивчити статтю 691 "Права свідка". Написати одне під другим два речення: А. Виклик на допит для надання свідчень у ролі свідка. Б. Запрошення на бесіду (опитування) для дачі пояснень. При отриманні повістки про виклик до правоохоронного органу у ролі свідка пересвідчитися в правомірності оформлення цього документа. Зателефонувати особі, яка запросила, та поставити запитання: "Ви викликаєте або запрошуєте? На допит або на опитування? Для надання свідчень чи пояснень? І якщо це виклик на допит, то за якою справою?" Якщо за телефоном ви не отримали зрозумілих пояснень від "запрошуючої сторони", то рішення про явку необхідно прийняти враховуючи власне бажання. Якщо бажання поспілкуватися все-таки призвело вас до автора "повістки", насамперед необхідно пересвідчитися, що той, хто допитує (хто опитує), не забув виконати свій ОБОВ'ЯЗОК роз'яснити вам ваші ПРАВА. Потрібно знати, що особа, яка опитує, зобов'язана роз'яснити вам право ненадання свідчень або пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначене законом. Відмітка про роз'яснення даного права, гарантованого ст. 63 Конституції України, повинна бути зроблена у "шапці" складеного документа, що зветься "Пояснення". Практика доводить, що свої обов'язки оперпрацівники виконують специфічно. Роз'яснювати нічого не роз'яснюють. Але відмітку про роз'яснення у документах ставлять. Під чим і підписуються не дивлячись на власні "пояснення" наші співгромадяни. Особа, яка допитує (коли мова йде про допит у ролі свідка за порушеною кримінальною справою), зобов'язана, крім роз'яснення вищезгаданого права, роз'яснити та інші права свідка, регламентовані ст. 691 КПК України. У документі, що створюється, так званому "Протоколі допиту свідка", необхідно навести текст ст. 691 КПК України, а свідку усно роз'яснити як сутність перелічених прав, так і порядок їх реалізації. Відповідно до норм статей 53 і 85 КПК України роз'яснення прав свідку засвідчується у протоколі допиту свідка його підписом. | |
| Категорія: ПРО ВСЕ | Додав: RUBAK (2008-11-23) | | |
| Переглядів: 1684 |
| Всього коментарів: 0 | |
