Головна » Статті » НОТАТКИ ТУРИСТА

Малайзія. Опис поїздки і враження від країни.

Частина І. Корисна інформація:

Загальне враження: Малайзія – надсучасна, фантастична, неймовірна і комфортна країна, в яку однозначно варто приїхати. Країна 21-го століття. Країна, де метро управляються комп’ютерами, тобто їздять без водіїв. Країна, головний аеропорт, якої 5 разів підряд (2003-2007 рр) завойовував звання «Найкращий аеропорт в світі». Країна з прекрасною природою, чудовими національними парками, ботанічними садами, музеями. Країна в якій дуже комфортно подорожувати. Країна з неймовірно різноманітною і недорогою їжею. Країна №1 в моєму суб’єктивному рейтингу країн Азії.

Регіон: Південно-Східна Азія. Малайзія поділяється на 2 основні частини: континентальна на Малайському півострові (11 провінцій) і північна частина острова Борнео (провінції Сабах і Саравак).

Спосіб доїзду: літаком, автобусом, поїздом чи автомобілем з Тайланду, кораблем з Індонезії.

Авіа: з України МАУ пропонує рейси через Абу-Дабі спільно з Етіхад (мабуть, найдешевше). Інші варіанти – через Європу, турецькими авіалініями через Стамбул, Аерофлотом через Москву, ловкостером Ейр Арабія через Абу-Дабі.

Наземний транспорт: З Бангкоку можна безпосередньо до Куала-Лумпур доїхати автобусом (якщо не помиляюся це коштує орієнтовно 50 доларів). Або ж з Бангкоку до Хат Яйя (Hat Yai) поїздом (плацкарт коштує орієнтовно 30 доларів), а потім так як описано нижче. Якщо Ви в Тайланді відпочиваєте на південних островах (Ко Пхукет, Ко Пхі-пхі, Ко Самуі, Ко Тао, Сіміліани, Ко Тарутао, Ко Ліпе та інші) найкращий варіант - доїхати до Хат Яйя (Hat Yai), а звідти два варіанти: поїздом до Куала-Лумпур, або автобусом (мікроавтобусом) до різних точок Малайзії (Куала-Лумпур, Джорджтаун, Камерон Хайландс, Іпо ітд.). Бус з Хат Яйя до Джорджтауна коштує 10 доларів.    

Морський транспорт: власного досвіду немає, але люди пишуть в Інтернеті, що є достатньо варіантів як переплисти з Індонезії до Малайзії і це абсолютно реально. З Тайланду можна переїхати катером з Ко Ліпе на Лангкаві (острів на півночі Малайзії), але це дорого (якщо не помиляюся більше 30 доларів), а потім ж потрібно ще плисти з Лангкаві на континентальну частину Малайзії (також недешево).

Столиця: Куала-Лумпур (надалі – КЛ).
 
Віза: безвізова країна. Малайзія одна з перших країн в світі, яка відмінила візи для більшості країн. При в’їзді просто ставлять штамп у паспорті, який означає дозвіл на 30 днів перебування в Малайзії. Процедура відбувається максимально швидко (як в аеропорту, так і на наземному кордоні).
 
Валюта: рінгітт (1 рінггіт = 100 сенів ). 1 долар приблизно 3 рінггіти. Валюту можна обмінювати в аеропортах, в туристичних місцях, в банках по фіксованих курсах без комісії. Не чув, щоб обманювали на курсах – все цивілізовано, навіть в аеропортах курси не відрізняються від курсів в містах. Розраховуватися можна тільки рінггітами, інші валюти не приймають. В туристичних місцях багато банкоматів.

Клімат: тропічний, тобто вологий і жаркий. Діапазон температури – від 23 градусів до 35 градусів. Існує 2 сезони: вологий і сухий. Найбільш жаркий місяць – лютий. Вологість дуже висока, часто 100%, тобто випрана одежа не висихає взагалі (приходиться висушувати на собі). Північніше вологість дещо нижча. В горах (Cameron Highlands) вологість низька, температура знижується ввечері до 18 градусів.
 
Рівень розвитку: дуже високий. Рівень розвитку не поступається розвитку багатьох країн Європи, а багатьох перевершує. Чимало транснаціональних корпорацій виробляє комплектуючі або готову техніку в Малайзії, наприклад Інтел виготовляє в Малайзії свої мікропроцесори. В Малайзії є 2 виробника власних легкових автомобілів добротної якості (це Вам не Таврія). Відповідно транспорт (як міський так і міжміський) є дуже комфортним, система інформації є дуже розвинутою. При цьому рівень цін є відносно невисоким. 
 
Люди, мови і релігії: Основні три національні групи: малайці, китайці та індуси. Відповідно основні релігії – іслам (малайці), буддизм (китайці), індуїзм (індуси), хоча є прибічники християнства та даосизму (переважно – китайці). Однак, Малайзія – переважно мусульманська країна. Це видно і по одягу жінок, і по кількості мечетей, і по ставленню до алкоголю.  Офіційна мова – Бахаса Малайзія. Абсолютна більшість малазійців знає англійську, тому проблем зі спілкуванням немає (на відміну від інших країн Азії). Загалом, рівень толерантності (расовий, релігійний, мовний, етнічний та інші) знаходиться на дуже високому рівні. Люди до туристів ставляться прихильно і толерантно. Варто приїхати в Малайзію, щоб повчитися толерантності. На мою думку, в Європі є нижчий рівень толерантності ніж в Малайзії. Малазійці ставляться до білих як до рівних собі, тому немає постійного «сер, містер» як в Індії, Камбоджі, Непалі і Шрі Ланці. Враження від малазійців залишилися однозначно позитивні.
 
Безпека: Малайзія є високоцивілізованою і безпечною країною. Місцеві і іноземці, які живуть в Малайзії, однозначно стверджують, що майже немає крадіжок, розбійних нападів чи чогось подібного. Практично не було і «лохотронів», які зустрічаються повсюди в країнах Азії (зокрема, в Індії, Шрі Ланці, Камбоджі). Жодного разу нас не обманули в транспорті. Не помічали ми й обману при розрахунках за їжу. Все дуже зрозуміло і прозоро. Взагалі, ми себе дуже комфортно і безпечно почували в цій країні.
 
Рівень цін: відносно невисокий, подібний до рівня цін в Україні. Існує міф про те, що Малайзія є дорогою країною, проте ми цього не помітили. Більше того – часто ціни були нижчими від українських. Ціни на їжу невисокі, можна в 20 грн. вкластися за обід або вечерю. Тарифи на міжміський транспорт є подібними до українських. Тарифи на міський транспорт є вищими. Всі національні парки, які ми відвідували, є безкоштовними для відвідувачів. Музеї недорогі (часто безкоштовні). Парки, ботанічні сади – безкоштовні. Ціни на туристичні послуги цілком адекватні (наприклад, 7-ми годинна екскурсія бусом з гідом по Камерон Хайландс коштувала 60 рінггітів (160 грн.) з особи.  Гестхаузи коштують від 30 рінггітів за кімнату для 2 осіб (в КЛ дорожче). Ціни на техніку подібний до українських або й вищі (малазійці це пояснюють ціновою політикою міжнародних корпорацій-виробників). Тому, фактично, подорож по Малайзії буде відносно недорогою, якщо користуватися публічним транспортом, їсти в вуличних закладах харчування, проживати в гестхаузах. У нас витрати були на рівні 20 доларів з особи в день (однак більшість ночей ми жили в коучсерферів).
 
Транспорт: швидкий і комфортний. Ціни на міжміський транспорт порівнювані до українських (130 км суперкомфортним автобусом коштують 20 рінггітів). Автобуси дуже комфортні, з кондиціонерами, швидкі. Вся країна покрита мережею автострад, тому пересування здійснюється максимально швидко. Середня швидкість пересування по країні – 70-80 км/год. Міський транспорт в КЛ дорогий. Оплата в метро здійснюється залежно від відстані, яку необхідно проїхати (від 2 до 3,5 рінггіта (5-9 грн). Дуже дорога електричка до аеропорту – 19 рінггітів в дві сторони. Однак варто проїхатися нею, щоб відчути, що таке сучасні швидкісні поїзди.

В КЛ базується одна з найбільших у світі, і, однозначно, найбільша в Азії лов-кост авіакомпанія Ейр Азія (Air Asia, www.airasia.com). Тому КЛ є прекрасним пунктом для вильоту в різні країни Азії. Якщо бронювати квитки заздалегідь, можна політати в різні країни Азії дуже дешево. Однак чим ближче до дати вильоту, квитки значно дорожчають, а часами їх ціна перевищує ціни квитків звичайних авіакомпаній. Ми літали з Ейр Азія кілька разів, і залишилися задоволеними. Затримок не було, проблем з багажем не було, все цивілізовано. Ейр Азія використовує не основний аеропорт KLIA (Kuala-Lumpur International Airport), а інший аеропорт LCCT (Low-cost courier terminal), який знаходиться поблизу. Між цими аеропортами є безпосереднє автобусне сполучення. З ЛССТ регулярно їздять автобуси до КЛ Сентрал. В ЛССТ є все необхідне для туристів – купа обмінів валют, продуктовий магазин, готель, кав’ярні, ресторанчики, пункт продажу преси, зали очікування. Є можливість недорого поїсти – для цього необхідно трішки далі пройтися в напрямку автобусів і готелю, побачите великий зал (здається з написом «food corner»), заходьте і знайдете там різноманітну малайзійську їжу, напої, десерти за «неаеропорними» цінами.
 
Окремих слів захоплення вимагає основний аеропорт КЛІА. З 2003 по 2007 роки він отримував 5 разів підряд звання «Найкращий аеропорт світу». Якщо Ви потрапили до ЛССТ і є час, рекомендую відвідати КЛІА. Особливо вражає ввечері останній 6-й поверх. Потрапляєш неначе в ХХІІ століття або ж у романи Лема, Азімова, Саймака та інших фантастів (мені чомусь пригадався епізод з роману Лема «Повернення з зірок», коли головний герой повертається через 200 років подорожей космосом на Землю і потрапляє в космодром).
 
Їжа і напої: максимально різноманітна, часто гостра. Оскільки в Малайзії домінують 3 основні етнічні групи: малайці, китайці і індуси, відповідно можна зустріти малайську, китайську та індуську кухню, а також їх поєднання. Дуже багато готують їжу на вулицях. Місцеві рекомендують їсти саме на вулиці, оскільки це смачніше, дешевше і різноманітніше. При цьому це є безпечним, варто тільки воду купувати бутильовану. На вулиці їжа є дешевою, в середньому страва коштує 4-5 рінггітів, простий рис без додатків – 1-1,5 рінггіта, чай – 1-1,5 рінггіта. Оскільки страви переважно невеликі нам вистарчало 1,5 страви, щоб поїсти, тобто 6-7 рінггітів на особу (16-18 грн). В ресторанах ціни вищі ніж на вулиці, однак часами можна знайти недорогі ресторани (наприклад, в Джорджтауні ми заплатили за вечерю 3-ьох чоловік 31 рінггіт (83 грн).
 
Найбільш популярна їжа – рис + додаток (курка, яловичина, соус, ягнятина). В малайських та індуських закладах немає свинини, однак майже в кожному китайському закладі без проблем знайдете свинину. В Малайзії дуже смачні фрукти, особливо рекомендую ананас, манго, маленькі банани, папайю. Різноманіття фруктів, мабуть, найбільше в Азії. Різномітні екзотичніші фрукти (джекфрут, рамбутан, фрукт дракона та інші) переважно специфічні і не дуже смачні, однак попробувати варто. Смак фруктів, які продаються в наших супермаркетах навіть близько не наближається до свіжозірваних фруктів. Тому рекомендую фруктів їсти по максимуму.

Часто їжа пакується для споживання «на виніс», тобто чай, каву, рідкі соуси пакуються в поліетиленові кульки, рис часто пакується в листя рису, або в поліетилен і газету. Якщо попросити їжу приготують не гострою. Таким чином місцеві жителі часто беруть їжу з собою замість бутербродів. Взагалі, харчування в закладах громадського харчування (особливо, на вулиці) є дуже популярним серед місцевого населення. Мабуть, через різноманіття і доступність їжі. Однозначно, харчування в Україні є дорожчим ніж в Малайзії. Голодними точно не будете.
 
Особливо багатим в цьому плані є острів Пенанґ (столиця – Джорджтаун). Підрахували, що на Пенангу можна скуштувати близько 2800 різноманітних страв. При цьому вражає різноманіття не тільки 2 страв, але й супів, десертів і безалкогольних напоїв. Кажуть, що Пенанґ – світова столиця вуличної їжі. В Джоржтауні є цілі квартали, де готують їжу. Люди часто приїжджають на кілька днів на Пенанґ тільки щоб поїсти. І це справді вартує цього. Суміш смаків, відчутті є просто неймовірним! В Джорджтауні я попробував найбільш дивний десерт АВС, який я пробував в своєму житті. Однак варто мати місцевого знайомого-гіда, який б порекомендував, що варто попробувати.
 
Алкоголь: дуже дорогий і відносно обмежений доступ. Оскільки, Малайзія – мусульманська країна, тому ставлення до алкоголю більшості населення є негативним або нейтральним. Мабуть, у Малайзії одні з найвищих цін на алкоголь у світі!!! Майже немає місцевих виробників алкоголю. Тому, навіть пиво імпортується з Європи і Тайланду. При цьому пиво в магазині коштує від 10 рінггітів (близько 26 грн.). Горілка, бренді, коньяки, віскі відповідно коштують значно дорожче. Зрозуміло, що осіб в стані алкогольного сп’яніння ми не зустрічали взагалі. Тому любителям випити варто запасатися алкоголем в «Duty free» або розкошелитись в Малайзії.

 Єдиним виключенням є острів Лангкаві, який є вільною економічною зоною, де алкоголь продається без податків та акцизів. Знайомі казали, що там ціни на алкоголь є, мабуть, одними з найнижчих в світі.
 
Наркотики: смертна кара (так кажуть місцеві). Не знаю чи це правда, але місцеві стверджують, що якщо повезе, то замість смертної кари, то отримаєш просто кільканадцять років тюремного ув’язнення за вживання наркотиків. Тому для любителів краще не ризикувати, занадто висока ціна ризику.
 
Система туристичної інформації: добре розвинена. В аеропортах, в основних туристичних місцях є офіси туристичної інформації, де Вам нададуть безкоштовні мапи і можуть багато корисного розповісти. На власному досвіді переконався, що говорять правду. В офісах також можна знайти чимало буклетів про різноманітні регіони Малайзії, де красиво показано і описано куди варто поїхати. Загалом люди доброзичливо ставляться до туристів, тому проблем з доступом до інформації не повинно бути. 
 
Couchsurfing: коучсерферів багато. Знайти коуч в великих містах можна без проблем. Всюди, де було багато серферів, ми отримували запрошення. Проблем з проживанням не було. Досвід однозначно позитивний. Рекомендую. Для тих хто не знає що таке коучсерфінг, запрошую переглянути  і ознайомитися: www.couchsurfing.org. 
 
Автостоп: власного досвіду небагато. Ми стопили досить довго на локальній трасі ввечері. Один індус просив гроші за дорогу (домовилися оплатити згідно тарифів автобуса). Іншого разу китаєць без проблем довіз до місця призначення, при цьому багато розповів корисного. Однак місцеві кажуть, що на автострадах без проблем і дуже швидко можна спіймати машину.
 




Джерело: http://nazariy-zinko.livejournal.com
Категорія: НОТАТКИ ТУРИСТА | Додав: SenYa (2011-02-27) | Автор: Назарій Зінько
Переглядів: 1387 | Теги: Малайзия
Всього коментарів: 0
avatar
ФонтарЪ © 2024|