Щорічний і для багатьох улюблений фестиваль Арт-Поле кожного разу відрізняється чимось новим та унікальним, при цьому зберігаючи основну концепцію творчого простору, свободи та вільнодумства. Започаткувавшись із етно-фестивалю, він переріс у значно більше, ставши міжнародною творчою лабораторією. Таким він був минулого року, таким він мав би бути і цього. Але події, які відбуваються в нашій багатостраждальній країні, вимусили трохи відійти від запланованих атракцій. Адже усім зрозуміло, що безтурботно веселитись і танцювати зараз неможливо. Організатори, учасники і гості фестивалю солідарно вирішили – фестиваль відбудеться, але відбудеться у форматі скромної зустрічі старих друзів. Цьогорічний фестиваль втратив значну музичну частину, але знайшов набагато більше – 5 днів миру, спокою і релаксації. Ці дні, в першу чергу, хотілося надати людям, котрі відчули на собі жахіття воєнних дій – мешканцям Донецької і Луганської областей. Їм, як і жителям окупованого Криму, вхід на фестиваль був безкоштовний.

Гості та учасники цьогорічного фестивалю більше проводили часу на пляжі, насолоджуючись красою та затишком дністровського каньйону. Хтось відвідував майстер-класи, хтось приймав участь в дискусіях, а хтось просто ходив в гості. Кількість «пітєйно-їстівних» закладів цього року також була малою, але і в них, на відміну від минулих років, не було аншлагу. Перші дні фестивалю відрізнялися надзвичайною тишею і спокоєм. Вдень – майстер-класи, пізно ввечері – кінопокази, вночі скромне візуально-шумове дійство.

На четвертий день уявну безтурботність «зруйнував» метр української літератури Юрій Андрухович і польський гурт Karbido. Пан Юрій є хорошим другом Арт-поля, тому виносить на загал публіки нові цікаві програми. Новий проект Андруховича і гурту Karbido має назву ATLAS ESTREMO – це літературно-музична імпреза, в якій мандри і роздуми пана Юрія наклалися на джазово-панкові ритми Karbido. Водночас, це – авангардні тексти та експериментальна музика, прикрашені чудовими візуальними ефектами від  VJ group CUBE.  Проект наповнюють композиції, присвячені містам. Почавши зі 101-ї хвилини Лондона, ми направляємось до загарбницької Москви, далі чистий Мінськ та чудовий Львів, заскочивши до нафтового Дрогобича, опиняємось у багатогранному Єрусалимі, посмакувавши вічність древнього міста, потрапляємо в забуття до маленького міста на річці Уж і далі рухаємось на захід – через Варшаву в каламбур Вроцлава. Ось таку незвичайну мандрівку дарує  проект Юрія Андруховича та гурту Karbido.

Серед щоденних імпрез варто відзначити довгограючий перфоменс «НІЖНІСТЬ-ВІЙНА-МЕТАМОРФОЗИ-ТИША» від донеччанина That Black. Дійство триває більше трьох годин і, кажучи відверто, не багатьом вдалося переглянути його повністю. Перфоменс складається з чотирьох етапів, кожний з яких автор намагається передати музикою, рухом або позою.

Цьогорічні кінопокази теж відрізнялись надзвичайною актуальністю. Це фільми про права людини, про Майдан, про порожнечу після революції, про культуру та побут кримських татар. Усі фільми непрості, варті не тільки перегляду, але й обговорення.

П’ятий, фінальний день фестивалю, як і планувалося, був найбільш насиченим, адже саме в цей день пройшла основна музична програма. Ввечері на малій театральній сцені виступив кримськотатарський колектив «Тараф», який відтворює дух свого народу в етно-джазових мотивах.  Практично вночі почалася програма на основній сцені. Варто зазначити, що цього року фінальна програма складалася з чотирьох колективів, кожен з яких вже колись відвідував фестиваль Арт-поле або Шешори.

Олена Єрмоленко, відома багатьом як лідер і краса гурту «Бурдон», презентувала свій новий проект «Duo Duo», в якому бере участь сама Олена та Мартін Няга – румунський музикант, учасник проектів "Сарматіка", "Татош Банда", "Avis Dei", "Хорея Козацька та Тарас Компаніченко". До цього дуету долучився також перкусіоніст Любко Маріаш. «Duo Duo» грає середньовічну та барокову західноєвропейську музику  зі скандинавським забарвленням.

З новою програмою виступив і колектив Марк Токар Тріо. Цього разу Марк і Co все більше заглибилися в авангард, і, тим самим, далі відійшли від реальності. Їх музика – це сучасні джазові імпровізації, у яких тісно межують геніальність та повна какофонія.

Третіми на головній сцені виступали ліричні Mavigiz. Це турецьке тріо брало участь в минулорічному фестивалі та на початку цього року мало невеликий тур по Україні за підтримки агенції Арт-поле. Хлопці грають акустичну музику, яка поєднує народні мотиви з сучасними мелодіями. Їх пісні мелодійні, це музика для душі і від душі.

Хедлайнером концерту стало ще одне тріо – колектив із Польщі Aksak Balkan Trio. Читаючи назву, важко не здогадатись, яку саме музику грають музиканти. Але ця "балканщина" не схожа на звичний «Wedding and Funeral Orchestra». Вони грають та імпровізують на теми грецької, румунської, сербської етніки, створюючи чудові джазові композиції і додаючи власний польський колорит. Музикантів довго не відпускали зі сцени, просячи виходити і виходити на біс. І вони чудово справились з покладеною на них відповідальністю – закривати останній фестиваль Арт-поле в селі Уніж.

Організатори повідомили, що наступного року Арт-поле знову змінить прописку. Мандри і пошук – одні із основних концепцій фестивалю. Куди саме переїде улюблена подія літа – невідомо. Вірю, що місцина буде відповідати духу міжнародної творчої лабораторії, а гості та учасники, незважаючи на всі незгоди та перипетії, матимуть добрі серця, світлі думки та радісні обличчя. 

БІЛЬШЕ ФОТО ТУТ!

Текст: Арсен (SenYa) Кривенко

Редакція: Анна Рафальська

Фото: Павло Жуковський