Головна » Статті » АНДЕГРАУНД

Філософія двох коліс
Одного разу сказавши: „Все! Я вирушаю в подорож просторами моєї свідомості”, я розпочав шлях в „далекі куточки всесвіту”... На чому ви думали? На мотоциклі!
Хлопців на мотоциклах називають байкерами, але не всі мотоциклісти є такими. Те, що відрізняє байкерів від звичайних мотоциклістів можна охарактеризувати фразою: „Риск одного приключения дороже тысячи дней комфорта и благополучия”. Переважно байкери пересуваються на мотоциклах типу chopper – з краплеподібним баком, хромованою подовженою вилкою, переднім колесом більшого діаметру, низькою посадкою і з винесеними вперед підніжками. Характерною особливістю є наявність хромованих деталей. Однак, є і любителі менш пафосних, але не менш оригінальних мотоциклів, що вже не виробляються в наш час. Їх вирізняє прагнення підтримувати першотворний вигляд мотоциклу. В ряди байкерів не вписуються хлопці на спортбайках. Їх швидка мототехніка створена для іншої мети.
Байк – це не просто засіб для транспортування власної істоти, не порожні понти і не показник рівня набитості гаманця. Для справжніх байкерів мотоцикл – це певного роду річ з душею, це „друг”, що допомагає на шляху до істини. Крім того далекі подорожі – це спосіб доказати собі, що ти здатний пройти фізичне випробування, це досвід перебування в просторовій дійсності, адже ситуації на шляху бувають досить неочікуваними, іноді цікавими й кумедними, іноді з клопотами. Це, зрештою, підносить дух, закріпляє життєві позиції.
В серпні-вересні 2007 року мені довелося відвідати байк-зльоти в Кирилівці (480 км від Полтави) та Дніпродзержинську (160 км). Перша подорож (на Азов Байк) виявилась досить екстремальною. Через надмірну вологість повітря в день виїзду на ризик пригоди наважились лише ми з моїм мотоциклетним товаришем Сергієм (відомий як Seka), який до того ж взяв на борт свою сестру. Протягом трьохсот кілометрів нас супроводжувала злива. Мушу відмітити: брудна вода, що хвилею обливає тебе з-під зустрічної фури, примушує відчувати тебе скоріше якимось серфінгістом в океані асфальту. В таких умовах весь шлях зайняв майже 12 годин з середньою швидкістю близько 45 км/год. Перебування в Кирилівці запам’яталось гостинністю організаторів байк-зльоту, товариськістю байкерів з інших міст України (Запоріжжя, Лисичанськ, Мелітополь, Суми, Івано-Франківськ, Прилуки, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ) та проїздом колоною з 75 мотоциклів по містечку. Крім того було на що подивитися: мототехніка представлена і стандартними вітчизняними „совкоциклами”, і власноруч переробленими шедеврами (custom), і високотехнологічними японськими мотоциклами. Не вистачало лише рок-концерту.
Байкер, здебільшого, весела та життєрадісна людина, яка зовні дотримується певного стилю. Часто байкери люблять випити пивка, веселу компанію з оповіданням різних історій та рок-музику. Але, думається, кожен приходить до цього стану душі по своєму, тобто байкерство означає для когось відпочинок від одноманітності повсякденного життя, а для іншого спосіб філософського погляду на світ. Хоча ніхто не заважає поєднувати ці речі.
Для багатьох мати мотоцикл так і залишається мрією, але, справа не в грошах, бо й за двісті доларів можна купити емтяк (мотоцикл Дніпро МТ)... насправді, все залежить від щирості бажань. Варто дуже захотіти – і все це реально! Мотосвіт вартий того, щоб в нього поринути!
Коли пронизуєш час та простір, долаючи повітряний тиск, на мотоциклі – перед тобою постає художня картина в свого роду 3-D форматі. Навколо тебе змінюються будинки, дерева, річки, поля ліси і небо. Це сприяє філософському сприйняттю світу. Адже, як то кажуть, два колеса возять душу. Їхати на мотоциклі це мистецтво, де митцем є твоя свідомість, а витвором – особливий стан вільної душі!

Джерело: http://diyclab.moy.su/load/8-1-0-131
Категорія: АНДЕГРАУНД | Додав: RUBAK (2008-04-15) | Автор: Mike
Переглядів: 884
Всього коментарів: 0
avatar
ФонтарЪ © 2024|