Головна » Статті » АНДЕГРАУНД

25 січня 2011 року виповнилось 15 років гурту Брем Стокер
Жах... Просто жах. Минуло стільки часу, а ми досі непогано себе почуваємо. Валимо музяку для молодняка, а нашим першим фанам вже за 30-ть. Шось на мене найшло і хтілось би розповісти передісторію гурту. Як все починалося, що спонукало нас стати тими хто ми є.

Я створив свою першу групу в 16 років. Мала вона назву Поїзд Лю. В неї увійшли декілька моїх друзів і грали ми якусь суміш з БГ, блюзу та романтік року. Десь в мої сімнадцяць склад вже був більш меньш постійним і ми відіграли свій перший концерт в клубі Стройка. Звичайнож шо в 1990 році всі співали російською та англійською мовою. Катірували метал, інструменти були Урал, барабани Саратов а струни Свєтлана. На цей час я був не просто меломаном, я слухав все підряд. Мене бісили фанати одного якогось стилю. Я для себе порішав, що маю переслухати все що варте уваги. Дома назбиралось біля 500 носіїв з музікою, пластінки, бабіни, касети. Всі гроші тільки на це і витрачались. Гуру який вчив мене музиці, був Сапа. Нащадок Пушкіна, хлопець зі слухом, найкращій блюз гітарист, друг, хлопець з купою фірмових вінілів. Він був старший за мене на рік, але чомусь взявся валандатись з тупим недоумком, яким був я. Бо не слуха не голоса я не мав))) 

Сапа та Я:
Цілими днями я тусив в нього дома, слухали музяку, обсирали один одного та весь світ. Якось завітавши до Сапи, побачив в нього чувака який переписував з бабіни на касету новий альбом ГО. Виявилось шо це був легендарний меломан з Московською, що мав у себе майже повну колекцію записів ГО. Виглядав він також як Лєтов. Радянськи окуляри та патла як у Індєйця. Це було моє перше знайомство з Мишком Зоріним.
Мати мене довбала піти в інстітут, типу це круто і я внявши ії мольбі пішов на підготовчі курси. Там знов побачив Зоріна. Почали спілкуватись, обмінюватись касетами. Я на декільках з його касет замінив пльонку (з соні на свєма). Зав'язалася дружба. Мишко непогано писав вірши, та співав пронизливим та з хорізмою вокалом. Ми почали потроха іпровізувати на гітах. Він мене запросив підіграти на гіті в своїй группі Урбанізм. 
У мене з моєю командою ніяк не виходило.  Ми пробували грати дум метал та експерементували ще з деякими стилями, але шось не вязалося. Сапа з жінкою запланували поїхати за кордон, намагаючись емігрувати. Тому з чистим серцем, та завзяттям Ми з Зоріним почали мутити шось своє. Це був суцільний експеремент. Зарозумілі текста та авангардна музіка. Все записувалось на касети, яки десь ще валяється в мене на горищі. 

я та Зоря
На початку 90-х в місті з музікою був суцільний жах. Радянського союзу вже нема, але москальске сприйнятя дійсності міцно тримало всіх за яйця. Чайф, Бг, Крематорій, Аліса... постхіпізм. Звук жахливий, концертів майже нема, за патли піздять на вулицях. Ми підвязуємся під Водний інститут і представляємо курс мєліорації на всіх заходах інституту. Я в інстітуті не вчусь, але 6 років виступав на сцені водніка. На репетиціях нашої фіг знає як називається групи, Мишко знайомится зі своїм першим коханням, Томарою Голод. Вона невисока на зріст, з чьолкою як козирьок, з макіяжем як Ельвіра володарка темряви. Коли в них все замутилося по максімому, Зорін, дуже душевна та безвідмовна людина, несподівано заявляє шо більше ми не будемо спілкуватись. Він сказав шо він не дрочить, як Ми і Тамра йому недозволяє спілкуватися з нами (подібні історії від Зоріна ще неодноразово підводили нас до розпаду гурту). Було дуже боляче, але требі йти далі. Бажання грати музяку перемогло втрату друга. Я переїхав жити до своєї бабусі, дом якої був напроти дома де жив Зорін. Невдовзі вона померла і на мене перепав трьохкімнатний дім. Я перетаскав туди свій мотлох і зробив мінімальну можливість записуватись та рєпати. В мене знімав кімнати бандід та брігадір Ігор Сукіасян, тому частенько по ночах в мене були завісалова рівненських пацанів, та армян. Грошей не було на хавло, взагалі в мої 20-ть років в Україні була біднота. Завдячуючи огороду, літом були кабачки та інші овочі. Жарили крапиву, хавали тапінамбури, якось виживали. Зорін с Тамарою, просидівши рік вдома, бачивши з вікна уей той двіж на хаті, вирішили почати знову виходити в світ! Поступово він почав заходити в гості і ми знов друзі. Тамара мала голос і співала. Ми почали знов записувати і вигадувати нові пісні. Грати в водніку і все такє. 
В місто повернувся гурт Шмелі. Вони мали назву Аероплан і дуже хтіли побільше повиступати в місті. Вони приходили до мене записуватись та їсти кабачки. Я  домовився з мастаком 9 ПТУ Сашком Сірко (в майбутньому діректор першого рівненського рок-клубу Яма) про зал та апаратуру на концерт Шмелів. Треба було когось поставити на розігрів. Сидячи у мене на хаті з Мишком, я запропонував створити якісь гурт та виступити самим. До концерту було 6 днів. Ми обумовили концепт нової групи. Американський панк, сучасний.... обовязково українська мова. Ніякого зарозумілої музіки та віртуозної поезії. Бо це все москальство затрахало... всі гурти Рівного в 1996 році були російсько мовні. Пост Скріптум, От Вінта, Шмелі!!! Набридло!!! Будемо намагатися популізувати своє. Я якраз читав книгу Брем Стокера. Назву ніяк не получалося вигадати, тому тимчасово вирішили назватися Брем Стокер. За 6 днів написали та відрєпали з десяток швидких та коротеньких пісень. Одну з них граємо і дотепер, Козакам до Сраки.
В день виступу вдягнули справжні костюми, краватки та пішли на виступ. Допомагав нам на барабанах Славко Максютенко. Актовий зал був заповнений в щєнт. Ми грали перші. Вийшли на сцену і вмочили драйв. В кінці кожної пісні була гробова тиша. Це нагадувало якись Вудсток, де всі обдолбані та слухають музяку, очікуючи откровення від всесвіту. Неочікувала рівненська громада почути швидки та безкомпромісний панк рок зі стьобом. Ми пішли зі сцени, не розуміючи взагалі нічог. Здавалося що грали без лажи, співали нормально, звук також непоганий. Шож з реакцією? Після нас вийшли Шмелі. П'яні в лайно. Почали мичати в мікрафона. Падали на сцені. Просто срака. Під їх обриганський виступ більшість людей розползлося по 9 бурсі. Частков бурсу обригали та обмалювали. Сірко зарікся на цілий рік шось проводити!!!
На слідуючий день прийшов барабанщік Славко Максютенко. Він пішов від Шмєлєй до нас в групу. Шмєлі тиждень бухали в депресії ))) В Рівному туса почала вести розмову про Брем Стокер, яки шпарять що треба. От так розпочалася історія нашої групи!!! Яку може якшо зійде натхнення, та буде бажання громади, я якось з годом напишу.

Перший склад Брем Стокер

Мишко Зорін   Славік Максютенко   Льоха Казанцев

Категорія: АНДЕГРАУНД | Додав: loxa (2011-02-14) W
Переглядів: 1010 | Теги: Брем Стокер
Всього коментарів: 0
avatar
ФонтарЪ © 2021|