Сьогодні у Полтаві відбувся «вечір жіночого вокалу». Аж гордість бере за кращу половину людства, коли бачиш, що вони не краще за чоловіків вміють відриватися під важку музику та співати grawling'ом. І хоча жіночий вокал у супроводі електрогітар вже давно не є чимось екзотичним, але кожного разу приносить якусь несподіванку. Так і сьогодні – дві вокалістки, двох важких команд і при цьому кардинально різні манери співу. «Traff!c» - доволі звичайний, але далеко не банальний дівчачий спів в перемішку з відчайдушним криком (я б сказала а-ля emo). В свою чергу «Tracktor Bowling» - грубий, але в той же час мелодійний жіночий голос, та відмінний grawling, як від вокалістки Лу, так і від гітаристів. Отже концерт обіцяв бути цікавим.
Читати далі>>>

15 сентября по приглашению неформального творческого объединения «М’АРТ» в Полтаву приехал Тим Скоренко – автор-исполнитель из далёкого города Минска. Приехал, чтобы дать квартирный концерт. Автор этой статьи-отчёта долго не мог приступить к её написанию, потому что общий итог один – понравилось. Очень понравилось. Причём всем, кто присутствовал на концерте. И самое сложное – никто не смог объяснить, чем же конкретно зацепило творчество Тима. А я, пожалуй, всё-таки попробую объяснить.
Есть люди, творчество которых невозможно отнести к какому-то конкретному музыкальному стилю, или направлению.
Тим из таких.
Подробности>>>

Последний день лета – это время, когда все деньги уже пропиты, прогуляны на морях и т.д., а последнюю мелочь, найденную в задних карманах джинс, школьники-студенты тратят на тетради и ручки. Готовятся к учебе, так сказать. Ну, или тоже пропивают. Короче говоря, их материальное положение плачевное, не хватает денег даже на сигареты, не говоря уже о билетах на концерт. А зря. Уж на концерт можно было как-нибудь накопить, тем более, что это был последний концерт «Alegory Of Mind» за лето 2007 года.
Подробности>>>

«Пирожки! Горячие пирожки!» – до чего знакомая и привычная фраза звучала 8 сентября во львовском клубе «Лялька». Таким забавным способом московская рок-н-рольная тётка Аня Герасимова, более известная как Умка, зазывает пришедших на концерт людей, чтобы продать (а порой и подарить) свои диски, и просто пообщаться. Хотя, впрочем, фраза привычной была для меня, человека уже немного избалованного концертами группы «Умки и Броневик». Для Львова же подобный концерт - своего рода событие, ибо Умка последний раз была в этом городе лет 15 назад. Читать дальше >>>

Фотографии с концерта >>>

Апошні месяц – 4 сарваўшыхся сэйшна, і яшчэ невядома, колькі б іх сарвалося, калі б наогул іх можна было зладзіць.
4.08.07 – канцэрт у памяць Іллі Смітаны, запрошаны гурты DESTROYERS[minskemopunkhardcore82]
F.I.A.[newyorkhardcore]
V3anus[freekhardcorepunk]
Back 2 Back[minskcityhardcore]
Лимузинчики[snowemorapprogect]]
nаиSKAсок[skapunk]
канц адменены, перанесены на 11.07.08, калі быў спынены праз паўгадзіны пасля пачатку. Адбылася крывавая бойка панкаў с ментамі Вось як растлумачыў сітуацыю арганізатар
11.08.07 SMITANA R.I.P. concert
Будучи организатором концерта, могу рассказать правдоподобнее. Напряги с мусорами начались ещё тогда, когда до начала канца, как обычно, вокруг клуба валялись или шатались пьяные люди, не имеющие отношение к нему. Одного такого, по-имиджу эмо-боя, нашли мусора-патруль и вызвали ему скорую, так как он до смерти блевал.
Свадьба. На центральном входе произошёл конфликт панков, стреляющих сигареты, с подвыпившими пинжаками-свадьбистами. Мусора заинтересовались событием в клубе, которое могло вызвать подобное. Участковый вызвал гб-абэп-пиздец отряд, которые с мусорами и с видеокамерой обшарили подворотни и вошли в клуб. Там они снимали кино про панков дальше. Сказав, что у вас в помещении больше людей, чем позволяет пожарная безопасность, отключили аппарат на зал на выступлении FIA и ... Читати далі »

Ёсць такая справа ў нашым горадзе, як Хрысціянскі Фэст. Яго правядзенне ў Жодзіна прыканцы ліпеня-пачатку жніўня - ўжо традыцыя, такая ж заканамерная, як і капрызна-плаксівае надвор’е. А неад’емлімая частка правядзення такога мерапрыемста – гэта рэгулярнае “фу, бяка, чур вас, чур и будьте вы прокляты” ад праваслаўных святароў. Без яго нікуды.
Супрацьстаянне праваслаўнай і пратэстанскай царквы памятаю яшчэ са школы, дзе ў прамыўку мазгоў абавязкова ўваходзіла праграмма па фарміраванню непрыязні да іншаверцаў. Іх лічуць амаль што сектантамі, таму зразумела, які фэрхал паднялі, колькі было крыку і ляманту. Між тым фэст праводзіцца ў 4 раз, нават набірае абароты: раней толькі Жодзіна прымала пратэстантаў, а ў гэтым годзе яшчэ і Кобрын.
Фэст ладзіцца сіламі пратэстанцкіх і баптысцкіх цэркваў вобласці, на кемпінг збіраюцца людзі выключна фанатычна веруючыя – паства цэркваў нашага горада і іншых краін свету (былі і рускія, і малдаване). Запрашаюцца ж усе – ён і прыдуманы якраз для прапаганды сваёй веры праз інтэлігентны хрысціянскі рокапоп і чытанне пропаведзяў (мазгі прамываюць капітальна).
Сярод гасцей былі гурты і даволі папулярныя, такія, як 7_DNEI, SPASENIE, Мартин Лютер, “Новы Іерусалім”, і не вельмі. Апошнія, мабыць, бачаць у такога рода музыцы перспектыву і будучыню, першыя жа ужо актыўна асвойваюць бліжняе замежжа – іх нярэдка круцяць на ўкраінскіх хрысці ... Читати далі »

І ось нарешті, спільними зусиллями закінчений звіт про фестиваль "День Незалежності з Махном 2007", звіт вийшов чималий, проте на мою думку не поганий. У всякому випадку ми намагались описати все, що бачили, без зайвого прикрашення. Якщо оцінювати фестиваль по п'яти бальній шкалі, то, особисто я б йому поставив четвірку. Безумовно, це не був найкращий захід року, проте побачили ми на концерті і багато позитивного. Для тих кому цікаво та не ліньки читати - Тисніть сюди!

Ті, хто хочуть подивитись різні відомі та невідомі пики з фестивалю, то ось Вам Фотозвіт від SenYa та Fred

Конец лета. Самый разгар августа. Жара. Просто неимоверная жара. И четвертая часть «Alegory of mind» – «End of summer fest» (для тех, кто не знаком с английским – это как бы завершение летних фэстов). Концерт был хороший, странно что не пошел дождь :) Да, кстати, таких вот смайликов в этой статье будет много. Во-вторых, потому что музыка была довольно жизнерадостной, а во-первых, название первой группы обязывает. Но ладно, теперь, как правило, обо всем по порядку.
Читать дальше >>>

Нещодавно в Карпатах вперше відбувся міжнародний музичний рок-фестиваль „Славське-Rock” (http://slavskerock.in.ua). Фестиваль проходив в селищі Славське – мецці українського гірськолижного спорту. Слово „міжнародний” присутнє в офіційній назві фестивалю, оскільки виступали гурти з Угорщини, Польщі, Німеччини, Білорусі та Англії. З українських відомих гуртів виступали: „Мертвий півень”, „От VINTA” та „Гуцул Каліпсо”, які й були фактичним хедлайнерами фесту.
Загалом фестиваль був добре зорганізований як на перший раз. Фестиваль проходив майже в центрі селища, тому було зручно добиратися. Під фестиваль виділили велику обгороджену територію, тому можна було вільно пересуватися, спокійно грати в спортивні ігри (багато присутніх грало в волейбол, кидало „літаючі тарілки” та бумеранги). Вхід – недорогий, лише 5 грн в день. За 25 грн. можна було зареєструватися і отримати диск, браслет для безкоштовного входу та програмку фестивалю. Також вдало було підібрана дата фестивалю – 20-22 липня. Було достатньо місця для наметів.
Водночас було кілька недоліків під час фестивалю, які можуть бути усунені протягом наступного фестивалю.
По-перше, харчування. На території були розташовані намети лише з пивом та іншими напоями. Не було наметів з їдою, а в центрі Славського працює лише один цілодобо ... Читати далі »

Не знаю у кого с чем ассоциируется цифра 3, но мне она в последнее время напоминает только о количестве счастливых билетиков, в заднем кармане джинс, и, в первую очередь, о 3-ей части «Alegory Of Mind». И не зря, так как событие было действительно запоминающееся. Во-первых из-за участников, среди которых были две довольно известные русские группы, во-вторых собралось достаточное количество народу, а это один из самых важных показателей – если с каждым разом приходит все больше и больше людей, значит им нравиться! Да и сам факт, что это уже 3-я часть, много чего значит. Это как бы кульминация, то есть еще далеко не конец, но самый пик фэста, тот момент, когда уже можно реально оценить всю колоссальность работы, проведенную организаторами, и без всякого цинизма, что будет уже неуместен, сказать: «Отличная работа!».
Читать дальше>>>