Реінкарнація себе
Терпкий смак айви
Кивання сторонніх людей
Мандри у паралельні світи
Недокуштований гематоѓен
Бракує нових ідей
Інкоѓніто бути треба завжди
Що тоді
Реінкарнація себе? 2001

Душа собаки
Наповнена харкотинням сказу
Висунутого язика
Харизмою охоронця
Із хвостом
Скрученим у сушку
Біло-рудої шерсті
Протягнутої лапки
За тарілку зупи без м'яса
Ще хочеться співати
Під гармоніку
Губного маразму господаря ?
... Душа собаки –
Душа мрійника,
Літаючого припутня без допінѓу 2002

Двері за мною міцно зачинені
Потворні двері здаються величними
Я наодинці зі своїми злиднями,
Хоч місяць мене крізь вікно освітлює.
Кричатиму я, зневірившись в дійсності
Хоч гіркі полини є недопитими.
Вартовий моїх думок смолоскип запалює,
А двері за мною зачинені. 2000

Забудь
Целофановий присмак
Дотичний до всього,
Що смикає вітер –
Натщесерце
Горіти і тліти ;
У жолобах рік –
Століття
Потовчених шиб 2002

Кожну дію поїдає час,
Атараксію створить злий Деміург,
А мері все одно,
Лише небо відходить від нас
І химерний воїн береться за плуг,
Щоб у тиші і спокої
Трансцендентальний відчути екстаз.
Добрий янгол не узурпує наш дух,
Перевертні усе спередсердя
“ Ганьба!” кричать. 1999

Вчора
Голос підсвідомий
Дотик спокою
Іншого виміру
Перевтілився дією
Непотрібною мірою
Розмістився у Всесвіті
Закодований інієм
Фортеп'яно гармонії
Паралельністю сірою
Нерозкішною звабою
Павичевими кігтями,
Кошенільною фарбою
Шоколадом повітряним 2002

Ні, не бути
Смолі-живиці
На грудях у породіль
Фротажу взаємностей
На тиждень семи неділь!
Ні, не бути
Страху
Перед люстерком
Взимку, вчора, сьогодні,
Перед втечею
Від забобонностей,
Скарг,
Докорів сумління
Людської гордості,
Люмінесценції курячого посліду
Вдосвіта!
Ні, не бути самотності! 2001

Стерлось наскрізь
Осмислення
Розгардіяшу
Диверѓентної іншості
Нарцисизму ярмарку
Сповіддю в готичному костелі
Навприсядки
Спадом-підйомом
Пилу та нежиті
Галасів
Фалосів
Гуцулів-зулусів
Ентропією реготу
Тетракаскаду романтики
Стрімголової абракадабри
Узвару сухофруктів емоцій.
Тілами жриць
Одухотворенням бруньок,
Сапаткою потрійного одеколону
Підкрадається кволість
Смаком райських смоківниць.
Дахи розібрали збирачі
металобрухту. 2002

Лигону
М'якушем скоромним
Піоновими ліфтами
Кебітностей
Отодішнених бездомних
Із польовими волошками
Без вороття павутиння пополудні
Наче Мальдек між Марсом-Юпітером,
Наче суфіти сифатів загублених
Хтонічного келепа
Вихору матерії
Упереміж калила й огуди
В цьому бедламі ще залишатимусь,
Доки гассал не змиє
наджасу та сором.
Тоді лигону
Піоновими ліфтами
Без вороття 2003

Недоконаний вірш,
Впадло ноти писати,
Намастити на хліб порічкове повидло,
Зварити пшоняний куліш –
Усе остогидло :
флеш-моби,
мерчандайзинѓи,
черліденѓи,
стейдж-дайвінѓи,
фрібейзинѓи,
папір ѓлянцевих журналів.
Тільки сумління
Отилим ѓоліярдом
Плазує. 2004